22 липня 2016

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В СФЕРІ БЛАГОУСТРОЮ В ХМІЛЬНИКУ – СПРОБА №2

В Хмільнику відбулося засідання Клубу громадського діалогу, під час якого обговорювалося питання розвитку в місті громадського контролю в сфері благоустрою.

Участь в засіданні Клубу взяли посадові особи міської ради, депутати, представники органів самоорганізації населення, керівники комунальних підприємств, а також експерти громадської організації «ПРАВО» та представники засобів масової інформації. Також на засідання завітали гості: представники Клубу громадського діалогу міста Липовець пані Ольга Собко та пані Олеся Шиманська.

Розпочав засідання керівник громадської організації «ПРАВО» Віталій Дорох, який розповів про правове регулювання діяльності громадських інспекторів благоустрою населених пунктів, а також про прогалини в регулюванні. Зокрема, він повідомив, що законодавство не визначає діяльність громадських інспекторів на рівні міст обласного значення, а також не містить методику відбору потенційних інспекторів з благоустрою. А це є дуже важливим, зважаючи на те, що громадські інспектори мають повноваження складати протоколи про адміністративні порушення в сфері благоустрою.
– Ще в 2011 році ми пропонували нашій міській владі запровадити громадський контроль в сфері благоустрою, – зазначив Віталій Дорох. Тоді, за результатами громадської експертизи, ми запропонували затвердити низку документів, які б стали основою для подальшого розвитку такого виду контролю за благоустроєм в нашому місті. Але, через незрозумілу позицію міської влади, тоді наші пропозиції були відхилені. Зараз ми робимо спробу №2 і дуже сподіваємося, що на цей раз справа таки зрушиться з мертвої точки.

Також пан Віталій зазначив, що окрім затвердження відповідної нормативно-правової бази зараз є низка питань, які потрібно буде вирішити, зокрема, відібрати осіб які згоді бути громадськими інспекторами, провести їх навчання, забезпечити їх методичними матеріалами, налагодити співпрацю громадських інспекторів з правоохоронними органами тощо.
Учасники засідання Клубу висловили зацікавленість щодо запровадження громадського контролю в сфері благоустрою, зокрема, експерт громадської організації «ПРАВО» Володимир Шеремета зазначив про в такому виді контролю є значні переваги, а також запропонував вивчити досвід інших місто щодо фінансового стимулювання діяльності громадських інспекторів.
Під час обговорення Віталій Дорох передав керуючому справами виконкому міської ради пану Ігорю Павлюку розроблений експертами організації пакет документів, які потрібно затвердити в системі місцевого самоврядування Хмільника, для того, щоб закласти нормативно-правову основу діяльності громадських інспекторів благоустрою населених пунктів в Хмільнику.
На завершення засідання Клубу громадського діалогу і представники громадськості, і представники депутатського корпусу, і представники виконавчих органів міської ради та комунальних підприємств міста висловили зацікавленість щодо запровадження в місті громадського контролю за благоустроєм. Тому сподіваємося, що незабаром в Хмільнику буде затверджено необхідні документи, проведено відбір та навчання потенційних громадських інспекторів, забезпечено їх методичними рекомендаціями та відповідними посвідченнями і вони зможуть приступити до своїх безпосередніх обов’язків.
Для довідки:

Громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів. Окрім інших повноважень, громадські інспектори:
беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів
державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
проводять перевірки і складають протоколи про порушення
законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності.

Засідання Клубу громадського діалогу відбулося в рамках реалізації проекту «Суспільна підтримка реформи самоврядування в Україні. Українська мережа клубів громадського діалогу».

Проект виконується Щецинським навчальним центром Фундації розвитку місцевої демократії (Польща) у співпраці з МГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» (Україна) у невеликих містах Херсонської, Миколаївської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської, Кіровоградської, Вінницької, Черкаської.

Проект здійснюється завдяки співфінансуванню Польсько-Канадійської Програми Підтримки Демократії, яка є програмою Фундації Міжнародної Солідарності, що фінансується Урядами Канади та Польщі ( відповідно до програми польської співпраці для розвитку МЗС Республіки Польщі та Канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку).

Пропонуємо ознайомитися з Положенням про громадський контроль в сфері благоустрою міста Хмільника, а також з Методикою відбору громадських інспекторів з благоустрою. На думку експертів громадської організації “ПРАВО”, ці документи першочергово потрібно затвердити рішенням виконавчого комітету міської ради, для того, щоб закласти нормативну базу діяльності громадських інспекторів з благоустрою в місті Хмільнику:

forumhm.org/hromadskyj-kontrol-v-sferi-blahoustroyu-v-hmilnyku-sproba-2/
0
31 березня 2016

Зупинити побілку дерев і бордюрів

Щороку починаючи з березня і до осені в українських містах комунальні працівники, а разом з ними вчителі, лікарі, бібліотекарі, школярі, працівники державних і комунальних установ виходять на вулиці, щоб білити дерева, бордюри, електричні опори, ліхтарі, вуличні вази, сходи балюстради…
Хтось називає це створенням святкової атмосфери, хтось боротьбою з шкідниками, хтось санітарною обробкою, а хтось доброю (або не доброю) радянською традицією. Але насправді найбільше це схоже на щорічне замальовування вапном очей жителям міст, містечок, сіл і селищ.

Спробуймо розібратись з аргументами за і проти біління вапном дерев, а також розглянути можливі альтернативи цьому кроку.

Аргумент естетичний – побіляні дерева це гарно
Урбаністи переконують у зворотному. Побілені дерева, бордюри, вуличні вази це і не гарно і не сучасно і не є типовою практикою для міст. Так, українці білили свої хати, тини, огорожі в селах, але пененосити ці традиції з сільського середовища в міське не доречно. Наші традиції мабуть одні з найкращих традицій у світі стосовно функціонування і організації сільського життя. Українські хати завжди були світлими, чистими, затишними. Українські села ставили за приклад в інших країнах, але на жаль в нас не має такої ж сильної традиції з будівництва і організації життя міст. Після закінчення ери СССР ми і далі використовуємо логіку цієї вже померлої держави… маємо ті ж стандарти,уявлення про те що таке красиво а що ні. Водночас можливо зараз саме час згадати, що є інші, і можливо справді кращі приклади організації життя в міському просторі. Найближчий до нас (хоча б територіально) досвід в Польщі, Чехії, Німеччині, Франції. Саме містами в цих країнах ми захоплюємося. нам подобається і архітектура і чистота і вулиці і парки… тож давайте орієнтуватись на ці країни і поступово забувати соціалістичні звички з біління дерев. Адже в перелічених вище країнах, або ніколи не білили дерева, або перестали це робити, щойно соціалістичний табір розпався.

Аргумент корисності для дерев і їх захист від шкідників, шляхом їх побілки
Побілка для декоративних дерев, тобто тих які ми вирощуємо не для отримання плодів, а для естетичного задоволення, створення тіні, насичення повітря киснем… не корисна і навіть трохи шкодить. Не корисна бо для дерев що виникли природнім чином (не створені людиною) побілка жодним чином не допомагає, інколи навіть завдає шкоди ( підсушує і руйнує кору, що стає причиною хвороб і загибелі дерев). Білити ж доречно лише плодові дерева з гладенькою корою на зиму для боротьби з опіками (зимовими і весняними… ті які бувають ранньої вести, або кінця зими, орієнтовно лютий і березень). Не варто білити навіть плодові дерева перед днем конституції,днем Незалежності, а також приїздом до міста чи села чиновника – деревам все одно будь-які свята і чиновники.

Аргумент третій – білять значить є регламент по догляду за деревами
Насправді навіть зовсім навпаки. Як це не парадоксально звучить, але білити дерева, а разом з ними бордюри, вуличні вази, ліхтарі, електричні опори, балюстради (все це разом називається малі архітектурні форми) – ЗАБОРОНЕНО. Відповідно до правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 2006 року (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06)
білити дерева заборонено — 9.1.17. Забороняється білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми.

Тоді для чого щороку це роблять?
Найбільш вірогідна причина, чому чиновники без жодних показів для біління та ще й всупереч законодавству це роблять – окозамилювання громадянам та імітація бурної діяльності. Згадайте що саме білять в українських містах…розбиті вулиці, залишки бордюрів, засохлі дерева, поломані вуличні вази в яких нічого не росте, розбиті балюстради, непрацюючі ліхтарі, похилені електроопори і все це зверху заялозжене вапном — саме таку картину доводиться спостерігати щороку навесні та напередодні візиту якогось чиновника.


Чому важливо це припинити?
щорічно десятки тисяч людей по всій країні (чомусь найбільше з них лікарів, школярів, вчителів, бібліотекарів) виходять на вулиці малювати ці бордюри, які вже через пару днів або тижнів знову такі ж сірі і брудні, розбиті… це вічний двигун соціалізму, імітація бурної діяльності, справляння враження на вищого чиновника чи на виборця, робити вигляд що щось робиться при цьому не робити нічого такого щоб справді було корисне людям.
Якщо ми справді хочемо зробити наші міста охайними, затишними, дружніми до людей і водночас сучасними, нам потрібно ставити інші акценти. Українські міста повинні більше боротись з пилом і брудом на вулицях, шляхом мульчування (закриття грунту природними матеріалами — подрібнена деревина, декоративний гравій, тощо) відкритого грунту, збільшення кількості газонів, організації паркування автомобілів (щоб вони не виїзжали на газони чи просто траву), організації сучасних публічних просторів. Звичайно поряд з цим потрібно ремонтувати і ревіталізувати стару архітектуру, організацію між будинкового простору, а також сквери, парки, алеї, набережні
Але це стане можливим лише тоді коли люди побачать ці реальні проблеми, а не біле вапно, яке далеко видно і яке не несе нічого нового і навіть старого, яке приходить в наше життя на дуже короткий час і не дає жодної додаткової цінності нашим містам… але поки що видно добре лише вапно.

Що ми можемо зробити?
Ми переконані, що навіть великі справи починаються з маленьких кроків. Боротися з білінням потрібно і при цьому варто використовувати всі доступні можливості. Перелічимо найпростіші з них.

Петиції
Вже зараз сотні небайдужих людей по всій країні збирають підписи щоб зупинити біління дерев.
1. Якщо Вам ця тема не байдужа – підпишіть петицію і розкажіть про цю проблему друзям.

Вінниця e-dem.in.ua/vinnytsia/Petition/View/287
Київ petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=2568
Львів e-dem.in.ua/lviv/Petition/View/127
Славута e-dem.in.ua/slavuta/Petition/View/21

Напишіть свою петицію наприклад використовуючи інструмент єдиної системи місцевих петицій e-dem.in.ua/

2. Ви також можете звернутись до місцевої влади з офіційним листом (приклад листа), або ж звернутись доправоохоронних органів з повідомленням про адміністративне правопорушення (приклад листа)

3. Щоб привернути увагу громадськості Ви можете організувати перформенс, хепенінг, вуличну акцію щоб пояснити громадськості чому не варто білити дерева і малі архітектурні форми.

Якщо хочете познайомитись більше з цією тематикою радимо паблік Безглуздий безжальний благоустрій www.facebook.com/bezbezbla/

Юрій Степанець
ВОМГО Наше Поділля
0